Разработано jtemplate модули Joomla

 
 

Олексій Чупа: «Почуйте голоси українців Донбасу»

«Два роки тому на Форумі видавців у Львові було представлено купу книг про Майдан і АТО. У цьому році – лише дві про Майдан і кілька про війну. Хоча з’явилися твори про переселенців, – розповідає Олексій Чупа на Запорізькій книжковій толоці під час дискусії «JE SUIS DONBAS: чи варто проговорювати травматичний досвід у літературі?».

Учасники дискусії – письменники, які зараз живуть у Києві, Львові, Запоріжжі, у Черкаській області, а до цього мешкали в Криму та на Донбасі. Тож тема війни для них болісніша за інші, бо торкнулася кожного. Поранені і загиблі рідні, друзі, розірвані родинні зв’язки через неможливість зустрічей або навіть різні погляди, сумніви в тому, що колись знов пройдеш знайомими з дитинства стежками, зруйновані будинки і втрачене майно... Хоча, каже письменниця Олена Степова, легше, коли втрачаєш, ніж коли в  твоєму будинку будуть жити, користуватися всім твоїм ті, хто цього не вартий.

А писати про події на Донбасі потрібно. З одного боку – для самих письменників, бо творчість, каже авторка збірки «Перепрошивка» Олена Ольшанська, є свого роду терапією. Вона написала її вже у Запоріжжі – про пережите і висновки, до яких дійшла. З другого боку, писати потрібно, щоб люди нарешті усвідомили, що йде війна. І це не тільки сюжети по телебаченню, не лише люди в камуфляжі на вулицях, не підвищення тарифів, це – загиблі, поранені. І це триває. Причому, ділиться Олена Степова, у соцмережах вона пише і для тих, хто з різних причин залишився на Донбасі або повернувся (є зараз вже слово «поверненці»), хто намагається переконати себе та інших, що якщо не стріляють, то вже мир. Наводить страшні факти, з якими її читачі спершу не погоджуються, а з часом підтверджують інформацію, зізнаючись, що  чути про це болісно. Згадує про те, як після кількох днів перебування у підвалі через обстріли вибралися на землю: «Стряхнула пил, втерла сльози і написала у Facebook «Все буде Україна!». Facebook був єдиним мирним світом переді мною в той момент». Олена й досі більше пише в соцмережах. Робота над книгою – це інше, там події не стільки описуєш, а виписуєш. Твори, написані по-живому, емоційні. Але з часом з’являться інші, більш виважені, вартісні.  

Після подяки з боку присутніх за силу говорити і писати було поставлено єдине запитання: чим ми, місцеві жителі, можемо вас підтримати. «Люди, які тут знаходяться, обрали Україну, хоча вона нам нічого не обіцяла. Ми віддані державі попри все. Ми довели, що ми – справжні українські громадяни. Тому почуйте Донбас, почуйте голоси УКРАЇНЦІВ Донбасу. Ми довели, що ми варті, щоб нас почули», –  відповів письменник Олексій Чупа.


Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla