Разработано jtemplate модули Joomla

 
 

Ірина Соловей про спільнокошт, культуру дарування і довіру

Є мрія, ідея, проект. Потрібні кошти на її реалізацію. Де взяти? Гранти, спонсори або збір коштів – як варіант, через Спільнокошт. Платформу, через яку на сьогодні вже зібрано коштів на 163 проекти, залучено 10,5 млн грн від понад 22500 осіб. Як перша краундфандінгова платформа з’явилась в Україні, як зацікавити своїм проектом і що буде далі – в інтерв’ю зі співзасновницею громадської організації «Ґараж Ґенґ», якій і належить «Велика ідея» (Big Idea, Спільнокошт), Іриною Соловей.

 

– Ідея створити організацію, яка працювала б з темою креативної економіки, креативних міст, соціальних інновацій спочатку не була така чітка. Ми відреагували на фінансову кризу 2008 року. У нас було відчуття, що у світі є достатньо ідей, людей, талантів, розуміння для того, щоб такі ситуації не траплялися, щоб ми їх передбачали і діяли достатньо зважено для того, щоб уникати їх, і розвиватися у тому напрямку, який би нам дозволяв справлятися з такими викликами. З 2008 року ми діяли як творча формація, у 2009 р. зареєструвалися як громадська організація «Ґараж Ґенґ». Співзасновником її також є Олександр Супрунець, він дуже багато енергії та знань вклав у цей проект. А «Велика ідея» – це вже платформа, яка дозволяє втілювати всі наші проекти.

– Яким чином пов’язана криза в економіці і платформа Big Idea («Велика ідея»)?

– Ми власне шукали, що робить спільноти, людей більш інноваційними. І зрозуміли, що це не обов’язково гроші чи влада, яка є у певних людей. Основне, що робить людей інноваційними, – це швидкість обміну ідеями. Це була перша «Велика ідея», і вона була таким блогом, де люди могли розміщувати свої ідеї та реагувати на ідеї один одного. Тобто пробували в такий спосіб пришвидшити цей обмін ідеями, як ми це розуміли на той момент. Весь час вчилися, розвивалися, платформа еволюціонувала до того, що в певний момент ми розмістили «Фонд реалізації ідеї» та пропонували всім долучатися до нього, а ми залучали експертів, які б допомагали цей фонд розподіляти.

 ________

Якщо мрія не втілюється, це призводить до фрустрації. Приклад цього – Майдан

 

Люди хотіли, щоб певні ідеї були втіленими, для цього потрібна мобілізація ресурсів, і ми спробували зробити це в звичний спосіб. Ось є спільний фонд. Хто буде відповідати за його розподілення? Але за зворотнім зв’язком зрозуміли, що це вже не зовсім те. Люди хотіли самостійно вирішувати, який проект підтримувати, і ми побачили, що краундфандінг як він працює у світі – це найближча форма. Це був 2011 рік. Ми почали думати, яким чином може працювати краундфандінг в Україні. У 2012-му на платформі «Велика ідея» запрацював спільнокошт.

Єдине, що ми визначили для себе, – хочемо, щоб це була підтримка культурних, освітніх, соціальних проектів, і щоб це працювала за принципом культури дарування. Тобто щоб була взаємність, щоб у того, хто отримує ресурси, була можливість віддячити тим, хто ці ресурси надає. Тому у нас є система винагород для доброчинців. Ми започаткували діалог, як можна підтримувати різні креативні, соціальні, екологічні, освітні проекти, і ми бачимо, що вже на сьогодні цей діалог досить активний. Є інші платформи, які в же спеціалізовані. Є платформа, дуже класна, GoFundEd, що спеціалізується на проектах школярів і вчителів. Є проект, що спеціалізується на виданні книжок, на підтримці військових, власне на благодійності. Нашим завданням було запровадити цю культуру, і вона стала частиною нашого життя: це вже не тільки наша платформа, є й інші, і вони досить успішні. Ці проекти створені на їх власних сайтах. І думаю, що це класно.

 _______________

Кошти витрачають на те, що дозволить совість. Адже це – гроші людей

 

 – Ви казали, що автори проектів можуть віддячити. Яким чином?

– Це має бути символічна віддяка, інакше це перетворюється на магазин, де ти з певною знижкою можеш купити щось нове. Так працює платформа, яка підтримує підприємців. У неї дещо інша функція. Мета нашої платформи – підтримувати такі експерименти в соціальній, культурній, медійній площині. Які винагороди у цих проектів? Це – досить символічні речі. «Громадське радіо» пропонувала доброчинцям прийти на екскурсію до редакції. Винагорода – це можливість розкрити дух проекту. Коли ти описуєш проект, це така картинка, фасад, а винагорода – це те, що дозволяє проникнути в суть проекту. Те, як ти хочеш винагороджувати тих, хто тебе підтримує, багато говорить.

– Тобто винагороди заздалегідь оговорюються?

– Винагороди розміщуються в описі проекту. Коли заходиш на сторінку проекту, одразу можеш бачити, які віддяки можеш обрати. Такі винагороди проекти часто придумують зі своїми партнерами, і в такий спосіб показують, хто вже підтримує проект. Наприклад, хтось із доброчинців «Громадського радіо» отримає винагороду – похід на прем’єру п’єси «Вавилон». Ти міг би і купити цей квиток, але таким чином ти підтримуєш і «Громадське радіо», і цю культурну подію, і себе. Це про таку взаємність, що ти однією дією маєш такий вплив.

 _____________

Спочатку кошти надають близькі люди – родичі, друзі, потім експерти, які ставлять багато запитань, а вже потім симпатики, які хочуть бути причетні до проекту

 

– Хтось готовий допомагати, вкладати кошти в ідеї людини, яку знає. Але якщо сподобався проект того, про кого не чув, і можуть бути сумніви, чи будуть вони витрачені саме на написане...

– Якщо вам сподобалась ідея, але ви не знаєте людину, то тут більше про довіру до себе. Ваш інтерес вартує того ризику, то ви дійсно хочете бачити цю ідею втіленою. Люди добре збалансовують межу суттєвого: скільки вони готові умовно втратити, навіть якщо це не станеться. І коли людина вже більше зацікавлена в тому, щоб не стільки підтримати власний інтерес з цієї теми як підтримати власний інтерес, що в ній спрацює, а що – ні. Здебільшого лідери проектів націлені на те, щоб воно спрацювало. Не завжди спрацьовує, але навіть якщо ти знаєш, чому не спрацювало, це все одно корисно. То ви вже дієте не як класичний благодійник, а вже як стратегічний філантроп. Ви вже більше хвилюєтесь про ефективність цього рішення і будете зовсім по-іншому поводитися: писати автору, ставити додаткові запитання. Ви будете інвестувати не тільки гроші, а й час, і працювати на те, щоб цю довіру для себе зберегти. І власно це те, куди б ми хотіли розвивати спільнокошт. Ми прагнемо давати додаткові інструменти тим людям, які так мислять. Сподіваємось, що зможемо виростити платформу, яка працює з даними. Тоді зможемо давати більше інформації про те, наскільки цей проект дійсно затребуваний в даному місті, наскільки він не поодинокій в цій темі, а є частиною екосистеми, що це вже буде доповнення, а не перший крок. Це не значить, що ви не будете підтримувати проект, який тільки починається, але ви будете більше поінформовані, зможете зробити поінформований внесок.

 _______________

Пошук фінансування не може бути самоціллю

 

 – Чи ви підтримуєте на сьогодні цю платформу?

– Ми досить уважно координуємо її. Уже більш менш люди розуміють, як це працює, приходять на наші майстерні, радяться, як краще зробити. Але ми пройшли тільки два кроки. Створили платформу, деякий час її популяризували, щоб було зрозуміло. Зараз міркуємо про те, як ми можемо дати можливість людям, які б хотіли долучатися до проектів більш стратегічного характеру, як вони можуть взаємодіяти з тими соціальними лідерами, які започатковують такі проекти – впливові, ефективні. З одного боку, це пов’язано з тим, що є той ентузіазм, є оптимізм, люди готові робити щось незвичне, але ще недостатньо знань, щоб робити не тільки щось круте, але й ризикувати робити проекті більш складні, з відкладеним ефектом, впливом, який не одразу помітний. І ми робили дослідження, чи є люди, які схиляються до такого стратегічного рішення. Ці люди є. З ними проводили глибинні інтерв’ю, воркшоп, як би їм було краще взаємодіяти із соціальними лідерами. Наразі ми зрозуміли, що одній і другій стороні ще не вистачає інструментів. Одним – власне вміння говорити про модель проекту, і на цьому рівні інвестори могли б долучатися не тільки своїми грошима, але й експертизою, тобто вони б умовно вдосконалювати цю модель. А з іншого боку, соціальним інвесторам треба частіше стикатися з такими проектами, що мають соціальний ефект, щоб зрозуміти, на які особливості звертати увагу, аби ці проекти мали більший вплив. Нам треба далі вчитися. Ми вже навчилися підтримувати один одного, тепер треба вчитися один в одного і ефективно співпрацювати.

 ________________

Підсумки проекту «Безкоштовні курси української мови» на платформі «Спільнокошт»: 50 днів, 67 280 грн (135 % від запланованої суми), 167 доброчинців. Проект реалізується і в Запоріжжі

 

 


Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla