Разработано jtemplate модули Joomla

 
 

У Запоріжжі судді з різних областей України обговорили проблему тиску

Проти слідчого судді в Миколаєві відкрито справа щодо порушення правил дорожнього руху. Прокуратура надсилає клопотання щодо обшуку кабінету судді, його заступника та інших приміщень суду. Інший приклад: неподання декларації про майновий стан та доходи суддею – обшук у квартирі судді, приміщенні суду, де він працює, у будинку родичів. При цьому обшук має на меті виявлення певних доказів і при цьому в клопотанні має бути чітко прописано обґрунтування для подібних дій.

 

 

Тиск на суддів

Це лише два приклади з наведених під час виїзного засідання громадської організації «Асоціація слідчих суддів України» за темою «Тиск на суддів шляхом звинувачення їх в скоєнні злочину», що відбулося у Запоріжжі 21 жовтня. Присутні судді Запорізької області, Одеси, Миколаєва, Дніпропетровщини, Києва, Харкова та Херсона розцінюють такі дії прокуратури як тиск. Проте називають й інші способи впливу на працівників Феміди з боку учасників судового процесу або причетних до них, як-то інформаційний тиск (через замовні публікації та сюжети в засобах масової інформації), організація так званих протестуючих «громадських активістів» (як, наприклад, події в Жовтневому суді Запоріжжя 20 жовтня), затребування інформації в суддів прокуратурою та внесення нею відомостей в єдиний реєстр досудового розслідування, прикладом чого є нещодавні події в Запоріжжі. При цьому озвучують статистику по Одеській області: близько 50 кримінальних впроваджень стосовно суддів з початку 2017 року, хоча жодне з них не було передано до суду. У попередні роки, навіть коли до суду доходило, відбувалося затягування розгляду справ через відсутність на засіданнях прокурорів – вони не приходили. Найчастіше ж справи закривалися через відсутність складу злочину.

Якщо протягом 5 років до 2014-го було по 3-4 кримінальних справи стосовно суддів на рік, то вже в 2014-м було внесено 220 повідомлень до ЄРДР, а за півроку 2015-го – 210.

Щодо нещодавніх випадків у Запоріжжі, стосовно суддів Орджонікідзевського райсуду Запоріжжя та Енергодарського міського суду, учасники процесу вийшли з правового поля, вдалися до тиску на суддів – вручено підозри і внесено відомості в ЄРДР за ст. 375 Кримінального кодексу України (Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови). Приводом стало застосування суддями помилкової конструкції статті 303 КПК України. Одне з рішень скасовано апеляційним судом, який і зазначив на цю помилковість. Суддів підтримали близько 50 адвокатів.

«Якщо прокуратуру або слідчих не влаштовує рішення слідчого судді, вони починають тиснути, – висловився адвокат Дмитро Гладкий. – А має бути дотриманий принцип змагальності – у судовому засіданні, в правовому полі».

«Сьогодні ми вже говоримо про верховенство права, а не верховенство закону. Це європейський підхід. Слідчій суддя має використовувати весь можливий інструментарій. Верховенство права – це принцип законності. Пошук способу захисту права може бути сприйнято як злочин, якщо відходить від Конституції. Але якщо права учасників процесу збережені? Нам потрібно знайти в цьому питання спільну відповідь у суспільстві, – зауважив голова Апеляційного суду Запорізької області Віктор Городовенко. – На моє переконання, треба звертатися до Європейської Конвенції з прав людини».

«Ми багато говоримо про те, що нас не захищають, – констатує секретар судової палати у кримінальних справах ВССУ Валентина Щепоткіна. – Проте «спасение утопающих – дело рук самих утопающих».

Судді часто бояться звертатися за захистом своїх прав навіть до Вищої ради правосуддя. Хоча й при цьому факті тільки за 4 місяці (січень – травень) 2017 року надійшло 124 звернення про тиск.

«При такому тиску ми не можемо говорити про незалежність суддів. І незалежність – це не привілеї, це насамперед велика відповідальність, – зауважила Валентина Щепоткіна.

 

Довіра до судової системи

Суддів оцінює суспільство, і тому до них має бути суспільна довіра, рівень якої, на жаль, на сьогодні, хоч і вище, проте все ще низька. Якщо судді дозволяємо тиснути на себе, то про довіру не може йти мова. Така думка лунала в багатьох доповідях під час засідання, в основу обговорення якого була покладена стаття 375 Кримінального кодексу України.

 ___________________

Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови

1. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови — карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

2. Ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки або вчинені з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, — караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

 _________________

З словами Ігор Борщова, судді Київського районного суду м. Одеси, в європейських країнах ця статті декриміналізована, бо як основні її мету розглядають вплив на суддю, посягання на його незалежність.

На сьогодні суддями вже підготовлений законопроект, який міг би виправити ситуацію. Його було розіслано по всіх народних депутатах, проте жодної реакції не надійшло. Тому готують звернення до Пленуму, який подаватиме статтю на розгляд Конституційного суду щодо відповідності її Конституції.  

 

P.S. Випадок, про який розповіла Валентина Щепоткіна, мав місце в Новопсковсбкому райсуді Луганської області. Суддя подає заяву до поліцію. До її кабінету увірвалась група людей. Як потім виявилось, один із них - представник СБУ. Судді відмовляють у внесенні відомостей в ЄРДР. Пояснення – це були навчання СБУ.

 

 

 

 


Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla