Разработано jtemplate модули Joomla

 
 

Бюджет гміни, господарські товариства і поводження з ТБО: польський досвід

У Польщі реформа децентралізації триває з 1990-х років. І досить успішно. Про той досвід, який можуть впровадити об’єднані територіальні громади України, розповів бурмістр міста і гміни Загуж Ернест Новак.

Бюджет гміни

Бюджет гміни складається із 29 % - субвенції, 24 % - гранти, 25 % - доходи з власних джерел, 15% - дотації на виконання делегованих повноважень.

При цьому власний бюджет наповнюють не за рахунок підвищення податків, а через створення умов для мешканців – щоб люди мали змогу будувати, створювали бізнес, багатіли і сплачували податки (податки становлять 40 % від власного бюджету).

Гміна може отримувати фінансування від регіональних, урядових, національних фондів на конкурсній основі. Якщо є спільне бажання у ради, люди вирішують готувати проекти і розвиватися, то можливості є. Але в деяких випадках через внутрішні сварки все це гальмується», – розповідає бурмістр міста і гміни Загуж Ернест Новак.

Якщо ж таки виникає дефіцит бюджету, то він компенсується кредитами під 3-4%, без застави. Окрім того, можуть бути пільгові кредити для регіонів від національних фондів, Банку народного господарства.

Контроль за загальним рівнем заборгованості за кредитами здійснює регіональна рахункова палата, вона ж дає висновки щодо проекту бюджету і його виконання. Дуже рідко гміна може мати фінансові проблеми».

Дуже важливо залучати інвестиції, бо це – робочі місця, зниження рівня безробіття, більше податків потрапляє до бюджету, а до того ж не треба платити допомогу з безробіття, а можна ці кошти спрямувати на розвиток культури і спорту. Але варто потурбуватися про створення сприятливого інвестиційного клімату.

Щоб заохотити підприємства працювати на вашій території, необхідно підготувати майданчики для майбутніх інвестицій (умови безпеки, відповідне стимулювання), нові підходи в управлінні, нові технології, зовнішній капітал.

Наприклад, на певному етапі інвестори в Польщі звільнялись від податку на прибуток, і на регіональному рівні від податку на нерухоме майно. Для інвесторів дуже важлива довіра – для розуміння подальших кроків для розвитку, у гміни має бути і генеральний план. Важливим він є і для зниження соціальної напруги: тоді мешканці громади розуміють, що в планах.

 

Господарське товариство

У Польщі є господарські товариства, які не можуть мати збитки. Гміна виділяє статутний капітал, невелику суму. Будують інфраструктуру і передають її на утримання господарського товариства. Воно, у свою чергу, сплачує податок за використання цього майна – 2%.

Господарське товариство визначає вартість послуг для населення. Тариф розглядає мер, потім рада, на кожному рівні можуть прийняти або відхилити запропоновані тарифи з обґрунтуванням. Основне – тарифи мають бути такими, щоб кожен житель був спроможний оплатити послугу. Якщо собівартість послуги більше можливого для оплати споживача, доплачує бюджет. Наприклад, 1 куб каналізації коштує у Загужі 8 злотих, але для населення це 6 злотих (2 покриваються з місцевого бюджету).

 

Поводження з ТБО

Ідеально, якщо кілька гмін об’єднуються і будують один полігон. За кожною гміною залишається сортування сміття. Контейнери для сміття видає гміна. Всім, що пов’язане з ТБО, займається гміна, але кожна вирішує самостійно систему оплати. Наприклад, оплата може бути виходячи з обсягу житла або з кількості жителей домогосподарства.

У Загужі ті мешканці, які здають сортоване сміття, платять менше (6 злотих проти 8). Відстеження відбувається таким чином: кожне господарство отримує шрифт, щоб визначити як платить. Є графік вивезення сміття. Коли мішок зі сміттям повний, виставляють його на вулицю і наклеюють штрих-код. Збирачі сміття сканером зчитують штрих-код – і виставляють рахунок.

Ця оплата – це свого роду квазі-податок. Якщо людина не платить, спочатку виносять попередження, якщо оплата не поступила, дані боржника передаються в податкову і блокують рахунки.

Будівельне сміття, техніку збирають окремо, без коду. Відправляють на станцію сортування, яка є в кожному воєводстві. Гміна підписує договір з перевізником сміття до сортувальної станції, у вартість при цьому закладають прямі фінансові витрати і амортизацію, прибуток у вартість не закладено.

Окрім основних сортувальних станцій, є ще й  замісні (резервні), на випадок якщо щось сталось на основній. Усі відходи з енергетичною цінністю йдуть на подальшу переробку.

Вивезення сміття на переробний завод – це додаткові транспортні затрати. У деяких гмінах розташовані державні або комунальні власні заводи, які до того ж виробляють енергію і тепло.

У тарифі на утилізацію відходів закладена тільки утилізація.

 

На переробку сміття проводять тендери, і конкуренція серед підрядників дуже велика. 


Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla