Разработано jtemplate модули Joomla

 
 

Тепер знаємо чим дихає Запоріжжя: це успіх чи поширення соціальної напруги?

Прилад на фото – датчик виміру найдрібніших часток пилу у повітрі. Дрібнодисперсний пил – таку офіційну назву мають найменші часточки в атмосфері, які виявляється завдають найбільшої шкоди здоров'ю нас з вами – мешканців промислових міст. Для Запоріжжя стан повітря – топ-тема щодня: різнокольорові хмари накривають райони в залежності від напрямку вітру. То чим же дихає Запоріжжя?

 

На це питання городяни отримали відповідь із запровадженням громадського моніторингу, коли показники вимірів стали доступні онлайн цілодобово - https://eco-city.org.ua/. Стан повітря може подивитися кожен через свій смартфон. Цей рух розпочався зі спільної роботи активістів, які вже об’єдналися в «Екокоаліцію Запоріжжя». Перші станції з’явилися на початку цього року. А у листопаді чеська ГО «Арніка» у партнерстві з запорізькою ГО «Дзиґа» встановили 5 станцій (більш досконалої конструкції) плюс 2 станції – розширеного функціоналу. Одна стоїть у приміщенні Суспільного телебачення, інша – поблизу Абразивного комбінату - з можливістю вимірювання деяких речовин газової фракції – оксиди азоту, оксиди вуглецю, формальдегід. Зараз в місті 20 міні-станцій, більшість з них придбані за власний рахунок звичайних городян та встановлені на їх будинках, балконах, вікнах. Люди просто хочуть знати чим вони дихають!

 

Що виявлено в повітрі?

Невидиму отруйну пігулку мешканці Запоріжжя приймають щодня, - каже Олександр Костенко, координатор Еко-коаліції, фахівець з лабораторного обладнання. З кожним подихом в наші легені потрапляє дрібнодисперсний пил, а його склад має різну природу походження.

«Наші датчики вимірюють найдрібніші часточки в 2,5 і 10 мікрон. Для порівняння волосина людини 80 мікрон. Тому помітити такий пил без обладнання не можливо. Склад цих часточок може бути різний. В Запоріжжі, наприклад, ядро пилу може бути - оксид заліза, а в якості «соусу» маємо фенол, важкі метали та інші шкідливі речовини. Такі отруйні пігулки у великій кількості потрапляють в судини та шкодять всім органам. Датчики реєструють перевищення норми систематично», - розповідає Олександр Костенко.

За його словами, «норма» в даному випадку неправильне слово. Громадська система моніторингу орієнтується на нормативи ВОЗ (Всесвітньої організації здоров’я) , яка встановила рівні впливу таких дрібнодисперсних часток на здоров’я людини.

«Іншими словами, норми не існує, є рівень впливу: від найменшого до небезпечного (на коаті вони відповідно позначені зеленим і червоним). В Запоріжжі показники насторожують. Повітря забруднене у всіх районах: відхилення фіксуються, навіть, на Правому березі, Бородинському, Бабурці. Хоча раніше ці території вважалися найчистішими в нашому місті. Не захищає ні віддаленість від промислового майданчика, ні течія Дніпра», - визнає Олександр Костенко.

 

 

Як це працює?

Датчики виміру запоріжці купують за власний кошт, хтось ставить у власній квартирі, інші в офісах. Вартість датчиків від 1200 грн. Ті, що йдуть з газоаналізаторами, дорожчі - близько 3000грн. Їх легко підключити, головне щоб був Wi-Fi і розетка. Прилад тягне як звичайна телефонна батарея або комп’ютер, - пояснює Олеся Крамаренко.

Як змінюється життя запоріжців, які щодня бачать данні своїх датчиків, - ми запитали у Ірини Пірогової – вона є головою запорізької обласної філії Всеукраїнської Екологічної Лігі і встановила обладнання однією з перших в Запоріжжі навесні цього року.

«У мене найпростіший пристрій, на мапі відображається як «дитяча лікарня» https://bit.ly/2rU4U9H

 Я постійно переглядаю дані. Особливо коли відчуваю сморід, адже живу в зоні впливу коксохіму – то мені завжди цікаво чи корелюється сморід з забрудненням пилу. Планую свій день користуючись даними станцій. Чудово розумію, що дрібнодисперсні часточки РМ 2,5 НЕ МАЮТЬ безпечного рівня. Будь-яка доза цих часточок може бути смертельною: вони можуть перекрити судини. Тому знати про небезпеку та за можливості знижувати ризики – це мій обов’язок перед своїм здоров’ям.Часто переглядаю дані інших станцій – це пов’язано з професійним інтересом. Під мапою є так звана Машина часу – можна відкрутити рисочку і побачити, коли забруднення було більшим. Доволі пізнавально».

Громадський моніторинг наразі це єдиний ресурс доступу до інформації про екологічний стан «тут и зараз», бо інакше ніхто і ніяк не повідомляє людей про небезпечні рівні забруднення. Тому оприлюднення результатів виміру датчиків мають практичний результат, - наголошує Ірина Пірогова

«Яскравим прикладом як ці датчики послужили гарну службу стала пожежа на рибному складі в серпні. Тоді, відчувши сморід, я кинулася до мапи станцій – сенсори ставали червоними – і я відписалася у Фейсбуці, щоб люди терміново зачиняли вікна, бо повітря на вулиці смертельно небезпечне! https://bit.ly/2PUUKO4

Тоді піднялася неабияка хвиля у соцмережах, і це реально спрацювало – люди на Малому, Південному зачиняли вікна і були попереджені про небезпеку. На жаль, державний моніторинг дає у кращому випадку інформацію постфактум, а часто взагалі немає інформації. Сертифікований, державний моніторинг наразі існує лише для того, щоб вкотре підтвердити – рівень забруднення високий. Був вчора. І рік тому, і п’ять років тому», - констатує Ірина Пірогова.

За спостереженнями екоактивістів, на онлайн-мапі громадського моніторнигу в Запоріжжі є один прапорець, який майже завжди червоний. Це означає найвищий рівень небезпеки. Міні-санцію встановили на Запоріжжі Лівому, прямо під боком «Запоріжсталі»…

 

 

Що дає громадський моніторинг?

Всі дані з міні-станцій дослідження повітря доступні онлайн - https://eco-city.org.ua/. Інтерактивна мапа показує стан повітря не тільки в Запоріжжі. Критики такого громадського моніторингу висловлюють недовіру до обладнання та просять активістів «не сіяти» паніку. Проте датчики вже показали результативність, - підкреслює Олександр Костенко.

«Раніше місцева влада називала найбільшим забруднювачем повітря в Запоріжжі – автотранспорт. Наш моніторинг підтвердив, найвищі показники забруднення фіксуються вночі, пік припадає на 4-5 ранку, коли кількість машин на вулицях – мінімальна. Зрозуміло, що джерелом забруднення є заводи».

Аналіз даних станцій моніторингу Запоріжжя зробив екоактивіст Євген Василенко (його пост https://bit.ly/2RZizHs).

«Коли стало очевидно, що викиди пилу зростають вночі – тобто це ніякий не автотранспорт, а пов’язано суто з промисловим забрудненням, Еко-коаліція звернулася до ОДА з вимогою з’ясувати причину підвищення рівня забруднення вночі. Відповідь краще прочитати», - розповідає Ірина Пірогова.

 

 

В Запоріжжі діє і державний моніторинг, стаціонарні пости «замірюють» повітря 4 рази на добу. Проте вони не роблять дослідження на дрібнодисперсний пил, тільки звичайний. Для промислового центру цього недостатньо, - наголошує Олеся Крамаренко, керівниця ГО «Дзиґа».

«Тому громадський моніторинг - це доступ до інформації і певний тиск на владу, що давайте скоріше робити державний моніторинг, який буде сертифікований, нормалізований і прийнятний для всіх сторін, для держави і громади. Зараз є потреба у людей цілодобово мати доступ до екологічних даних. Технології йдуть вперед, чому б цим не користуватися. Чи визнає датчики влада? Ні, не визнає. Громадський моніторинг – це більше рука до лоба, чи є температура, це ще не градусник. Але вони необхідні, тому що альтернативи не маємо, - розповідає Олеся Крамаренко.

За її словами, екоактивісти пішли шляхом німецьких колег, які вже 5000 датчиків встановили в м.Люфтдатен. (https://bit.ly/2qXXuC1). Таке невеличке обладнання показує індекс забруднення повітря, то б то концентрацію шкідливих речовин. Можна обрати любу (доступну) станцію для аналізу повітря, є повідомлення про ризики здоров’ю. Прямим текстом пишеться «краще не виходити», «не відчиняйте вікно для провітрювання», «на прогулянку краще не виходити з дітьми» або «помірно, можна гуляти». Є підписка на щогодинне оновлення даних або на дані збільшення рівня забрудненості повітря.


«Працює чат Ecobot в Телеграмі, агрегатор даних, збирає інформацію про забруднення з усіх станцій громадського моніторингу, це розробили активісти Save Dnipro. В Телеграмі просто «випадає» нагадування про стан повітря. Не треба бути екологом, щоб зрозуміти для себе безпеку чи небезпеку. І все це можливість мінімізувати ризик! Ми живемо в індустріальному місті, маємо до нього адаптуватися. Хто може поїхати, звісно обирає краще життя. Але більшість населення залишається тут, працює, народжує дітей. Я не думаю, що це інформування створює соціальне напруження. Навпаки, ,інформація допомагає подивитися на ситуацію, не панікувати, а вимагати конкретних дій для поліпшення. Люди думають, що димить і димить, не відчуваємо запаху, отже все нормально. Але ні, ми постійно знаходимось в цій загрозі», - звертає увагу Олеся Крамаренко.

Запорізькі активісти роками добиваються систематичного інформування щодо викидів в промисловому центрі. Після розформування СЕС, станом повітря опікуються звичайні люди, які встановлюють ці датчики виміру за власний кошт. Інформування населення про еко-стан повітря не в компетенції місцевої влади, - пояснює Валерій Еделев, радник міського голови. Проте у запорізьких активістів є успіхи: крім організації громадського моніторингу, місцевими депутатами профінансовано придбання найсучаснішої мобільної лабораторії. Майже рік її відмовлялися заправляти за кошти міста. Але і це питання на стадії вирішення завдяки звичайним небайдужим людям. Резільтат: мешканці одного з найзабрудніших міст України зможуть отримувати все більше оперативної інформацію про стан повітря і регулювати маршрути щоденного життя. І поки державний моніторинг забруднення повітря тільки на стадії формування стратегії, в Запоріжжі та інших містах функцію системного моніторингу екологічної ситуації та інформування населення взяли на себе активна громадскість.

 


Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla

Loading...

Разработано jtemplate модули Joomla